Савелій: Сопко псує Розанову коментар

Через його школу пройшла більшість коментаторів українського телебачення. Це він давав поради початківцям та випускав в ефір Циганика, Вацка та Гливинського. Мова про Сергія Степановича Савелія.

- Які емоції у коментатора, коли після півфіналу Ліги чемпіонів «Динамо» - «Баварія» він працює на матчі «Кривбас» - «Зоря»?

- У цьому сенсі є чудова фраза, але в голос вимовляти її не стану - не літературна. Фраза про рівну гру. Думаю, ви мене зрозуміли. Знаєте, навіть класним коментарем не завжди виходить створити гру.

Якщо футболісти ходять по полю, то як би ти не коментував, вони все одно ходитимуть і засинатимуть. Але потрібно прагнути зробити нецікавий матч цікавим.

- Нудний матч може схилити до сну?

- Багатенько таких матчів було. Сидиш і думаєш, коли ж той фінальний свисток? А арбітр ще додатковий час дає. А для чого той додатковий час, тут і так все зрозуміло.

- Як ви сприйняли запрошення до України Юрія Розанова?

- Я патріот України, а син у мене трохи схильний до націоналізму. Але навіть він деякі матчі, які транслює телеканал «Футбол», знаходить в Інтернеті і слухає коментаторів з «НТВ». Син дещо упереджено ставиться до Олександра Сопка.

А я намагаюся його переконати у зворотному, оскільки Сопко людина мого покоління. Розповідаю, яким вправним захисником він був і що він може не бути гарним коментатором. Син вважає, що Сопко псує Розанову коментар. Можна було і своїх ставити, але мушу визнати, що коментар Розанова мені імпонує.

Він не дуже читає гру. Якщо з ним переговорить фахівець, то зрозуміє, що у нього не все так добре з тактикою, практикою. Я люблю коментаторів, які здатні дотепне слівце вставити, свою думку висловити, адже сам був таким.

Можливо, комусь ця думка була, як п’яте колесо до воза, але не до снаги мені, коли коментатори дають лише сухий перелік прізвищ: «Іванов пас Петрову, Петров на Іванова і у фланг….»

- У Росії є Василь Уткін, якого всі слухають, поважають та до нього прислухаються. Чому в Україні немає такої людини? Або хто, на вашу думку, є українським Уткіним?

- В Україні коментаторська справа починалася на доволі оптимістичній ноті:взяти роботу того ж Саші Гливинського. Якби ж тільки у нього була постійна футбольна практика… Уткін коментує дуже багато і постійно бере участь у різних футбольних програмах.

Можемо згадати роботу Гливинського на «Новому каналі». Він завжди був сміливою людиною. Я був свідком, як під час Олімпійських ігор 2002 року зверху були віддані певні вказівки прочитати слова на користь однієї з політичних сил.

І він як молода та свідома людина сказав: «Ні, я це читати не буду! У мене інші погляди».
Він дуже ризикував, оскільки його одразу могли зняти з ефіру…

Йому сказали: «Не будеш читати, ми тебе одразу відправимо». Але це були лише погрози. Він був молодий, тоді ще не одружений і нічого не боявся. Ми ж, люди старшого покоління, інколи побоюємося втратити роботу. Починаєш думати про трьох дітей, яких потрібно годувати.

Хай Гливинський не найдужче розуміється на тактиці, але він вміє привернути увагу.У ньому я бачив нашого Уткіна. А зараз він мало з’являється в ефірі. Зрозумійте, практика для коментатора дуже важлива. Я ніколи не думав, що професіонально виростуть Панасюк та Михайлюк.

Коли вони починали на «СТБ», я справді думав, що з них толку не буде. Мені наразі Михайлюк здається сильнішим, хоча Панасюк швидше набрав обертів.

Можливо, це можна пояснити тим, що Михайлюк займається лише коментаторською справою, а Панасюк ще й програми веде, що, може, заважає коментувати. Наприклад, Ігор Циганик не так активно працює в коментаторському цеху.

До молоді з «2+2» у мене особливих претензій немає, ніхто не викликає відторгнення чи зневаги. Дуетний коментар може стати успішним у людей, які один одного розуміють з пів слова, з пів дотику. У свій час на це пішла мода і я працював з Сергієм Дерепою та Олексієм Семененком.

Але траплялися різні випадки. Поки напарник говорить, ти починаєш будувати свою думку. Тут ти знаходиш цей місточок для переходу, а він в останньому реченні про це вже сказав.

На мій погляд, оптимальний дует – це коментатор та фахівець. Але, зауважу, експерт на зразок Анатолія Бузника. Я коментував з ним кілька матчів:яка розумна людина, наскільки дотепно він може пояснити тонкощі тактики… Його слухати – це просто пісня. Але, на жаль, російською мовою.

Коли з ним коментуєш, то розумієш, що він доповнить, буде розвивати думку. Тому над дуетами на телеканалі «2+2» потрібно працювати.. До речі, Олег Шмідт мене колись обіцяв на роботу взяти як закінчить навчання.

Я ніколи не думав, що він стане коментатором. Я поки не можу сказати, що слухаю його із шаленим задоволенням, але слухати можна.